"Соняхи памяті"
У Актовській гімназії проведено захід "Соняхи пам'яті"до День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України- пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.
Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.
Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні захисників України у боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях є символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Адже Україна для кожного із загиблих воїнів — це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім.
Сонях — це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов’язково проросте, бо українці й далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити.
Україна сьогодні переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. У цій війні ми вже маємо тисячі поранених і загиблих мужніх оборонців.
Війна продовжується і надалі,збільшується кількість тих людей,що загинули,саме і це не обминуло наше село.На заході учні гімназії читали вірші, приймали участь у забігу до вшанування пам'яті односельців,що загинули та поклали квіти до могил тих хто боронячи рідну землю вже більше не повернеться до рідного села живим.
Пройдуть роки,а пам'ять і далі буде повертатися до тих подій і могили будуть нагадувати про важкі роки війни,що довелося пережити юним,але дорослим жителям села.